Вінницька територіальна організація
Всеукраїнського фізкультурно- спортивного товариства "Колос"

«Лежачи на дивані чемпіоном не станеш» — вважає подружжя тренерів-викладачів з тхеквондо

Вони переконані, що спорт – це завжди ціль, яка у будь-якому випадку дасть свій результат

У будь-якому виді спорту, передусім, цікавий сам процес. Особливо, якщо ставити ціль та наполегливо до неї йти. Адже лежачи на дивані чемпіоном не стати. Таким принципом керується й подружжя тренерів-викладачів з тхеквондо ВТФ Вінницької обласної ДЮСШ «Колос» Сергій та Олександра Кіпоренки.

Сергій Михайлович та Олександра Олександрівна – спортивне подружжя. Нині вони є тренерами-викладачами з тхеквондо ВТФ. Переконані, що спорт – це завжди ціль, яка у будь-якому випадку дасть свій результат.

Почав займатись спортом ще з восьми років. І після армії твердо вирішив, що хочу стати тренером. Адже у цій професії, на відміну від багатьох інших, ставиш ціль та активно до неї йдеш. І тут, у будь-якому випадку, буде результат. Вважаю, саме в таких моментах і заключається цікавість цієї роботи. Тому закінчивши службу, вступив до Дніпропетровського державного інституту фізичної культури і спорт на відділення тхеквондо. На той час це був перший заклад, де готували таких спеціалістів, пригадує Сергій Кіпоренко.

Сергій Михайлович вважає, що заняття фізичною культурою та спортом є біологічною потребою. А особливо для дітей. Тому коли підросте їх син, разом з дружиною поступово прививатимуть любов до спорту і йому.

А я почала займатись спортом десь в девять років. На той час ще мало що зрозуміла. Мама хотіла, щоб я завжди могла за себе постояти. Тобто хотіла, щоб я відвідувала заняття скоріше в цілях самооборони. Але згодом побачила, що спорт формує впевненість та лідерські якості, а потім із захоплення переростає в професію. Навчаючись у старших класах зрозуміла, що хочу стати тренером. Тому закінчивши школу вирішила вступати до Вінницького державного педагогічного університету в інститут фізичного виховання та спорту, розповідає Олександра Кіпоренко.

Олександра Олександрівна переконана, що спортом потрібно займатись кожній дитині. І якщо непрофесійно, то хоча б звичайною фізкультурою. Мовляв, якщо постійно сидіти за книжками чи компютером, то користі буде мало.

Звичайно хочемо, щоб наш син, коли підросте, також займався тхеквондо. Запропонуємо варіанти, а коли прийде час, обиратиме вже сам. Однак, передусім, він особистість. Тому якщо виросте і скаже, що хоче займатись чимось іншим, а не тхеквондо, все одно його підтримаємо, продовжує пані Олександра.

Подружжя переконане, коли дитина мало рухається, вона починає хворіти. Адже недарма ще древні греки відділяли фізичну культуру як окремий вид. Тому викреслювати цей вид культури зі свого життя не варто.

 

У тренерській роботі важливо мати підхід до кожної дитини. Якихось особливих методів тренування чи «чарівної таблетки» немає. Потрібно просто любити свою справу та віддаватись їй, продовжує Олександра Кіпоренко.

Також важливим фактором є вік вихованців та їхні індивідуальні особливості. Наприклад, якщо у дитини щось сталось, то це обовязково відобразиться на тренувальному процесі.

У спорті, окрім взаємодії дитини з тренером, важливим фактором є й батьки. Адже не всі відносять з розумінням та іноді втручаються у тренувальний процес. Безумовно, усі батьки хочуть лише найкращого для своєї дитини, однак кожен має займатись своєю справою. І якщо батьки довірили дитину тренеру, то в цей час саме тренер має нею і займатись, додає пан Сергій.

За словами Сергія Кіпоренко, часто батьки довіряють дитину конкретному тренеру. І іноді, якщо тренера їхньої дитини немає і його заміняє хтось інший, то вихованці просто відмовляються йти. Адже передусім, йдуть не просто до тренера, а до особистості.

Також подружжя Кіпоренків переконане, що чемпіонами не народжуються, ними стають. І коли дитина починає займатись, то по ній видно, яким може бути результат. Однак часто залежить від бажання та наполегливості самої дитини. Адже навіть без природних задатків, але при великому бажанні та праці, можна стати чемпіоном. Але лежачи на дивані ним точно не стати.

 

Фото: надані подружжям Кіпоренків